Мова вистави - українська. Увага! У виставі звучать фрагменти російськомовних пісень. Це - режисерське бачення, яке виправдано контекстом, персонажами та часом. Жодних коштів за використання композицій під час вистави виконавцям та авторам не йде
Додаткова інформація - У виставі лунають гучні звуки та постріли
Тривалість - 1 год. 20 хв.
Жанр - Тихий трилер
Прем'єра - 15 червня 2019 року
Автор - Микола Хвильовий, сценічна редакція Олександра Середіна за мотивами новели "Я (Романтика)"
Режисер - Олександр Середін
Художниця - Олеся Головач
Звукорежисер - Станіслав Ломаковський
Художниця зі світла - Тетяна Кислицька
Помічниця режисера - Тетяна Хоменко
Продюсери проєкту - Стас Жирков
- Тамара Трунова
Як стається так, що молоді, талановиті, закохані, світлі люди зустрічаються зі злом і чому воно отримує над ними владу? Нас виховують, плекаючи цінності добра, моралі та любові – тоді як стається так, що в історії людства трапляються страшні періоди війн, терору, масових вбивств? Режисер спонукає глядачів зробити припущення, пофантазувати на тему подій, що відбулися до та після описаної в творі «Я (Романтика)» історії. Сюрреалістичні, абсурдистські фрагменти минулого героїв: Андрюші, доктора Тагабата, матері – допомагають глибше зазирнути в п’єсу та відчути психологічний стан головного героя, з усією роздвоєністю його душі в протиборстві добра та зла: «Я — чекіст, але і людина».
Олександр Середін, режисер, драматург:
«Це вистава для тих, хто не чекає від театру моралізаторства, повторення добре відомих істин. Я вважаю, що театр, в першу чергу, має провокувати глядача на емоції. Нові чи давно забуті. Перша частина вистави — новели, які створюють всередині глядача психологічний стан схожий на відчуття головного героя “Романтики”. Коли у виставі ці п’ять новел пройдені, – в просторі сцени, не літератури, – стає значно зрозуміліше першоджерело, з’являється правильне відчуття шостої частини, яка базується на тексті Миколи Хвильового».
Юрій Володарський, критик, журналіст, публіцист:
«Постановка Середина представляет собой торжество абсурдистской эстетики над скучной конкретикой и дает такой широкий простор для трактовок, что Хвылёвому и не снилось».
Вікторія Федоріна, головна редакторка KyivDaily:
«Хвильовий з’являється не одразу, але все, що відбувається на сцені, викликає не нудьгу, а здивування. Тому що те, що відбувається на сцені, — доречне. Хвильовий настає раптом, одразу під дих. Опинившись із ним віч-на-віч, розумієш — тільки так Хвильовий сам себе й поставив би. Середин — розумний відсторонений режисер, який мінімальними підручними засобами (всі вони — театральні) показав життя чека, жах, самотність, хворобу, нещастя століття».