Афіша подій

повернутись до афіш
Початок вистави 18:00
Ціна квитка 150-350 грн
Хлібне перемир’я

Мова вистави - українська. Увага! Звучить російська попса - задля контексту, що виправдано саме тим часом, тими персонажами та баченням режисера. Жодних коштів з програвань композицій під час вистави виконавцям не йде

Тривалість - 2 год. 20 хв. з антрактом

Жанр - сміятись/плакати/розуміти

Прем'єра - 28 грудня 2020 року

Автор - Сергій Жадан

Режисер - Стас Жирков

Художник - Юрій Ларіонов

Художниця по костюмам - Христина Корабельникова

Помічниця режисера - Наталія Дуброва

Композитор - Андрій Ругару

Художник з освітлення - Сергій Шалабанов

Оператор відеопроекції - Антон Столяр

Звукорежисер - Станіслав Ломаковський

Костюмерка - Людмила Савицька

Реквізиторка - Алла Кремкова

Керівник художньо-постановочної частини - Олег Пустовіт

Інженер декорацій - Юрій Бердніков

PR - Ганна Бешкенадзе

Фото - Анастасія Мантач

Дизайн - Антон Кудряшов

Продюсер проєкту - Стас Жирков

Помирає мати. Два брати – Антон і Толік збираються разом у домі дитинства, щоб вирішити, що робити далі. А за вікном – літо. А за вікном – війна. А за вікном – річка і міст. За вікном – дитинство і батько, якого вони майже не знали. За вікном – поля, які чомусь горять. За вікном – світ, але вже без мами. А мама нагорі. І спогади, бо знайшли старий дипломат, а там – купа фотографій старих і прекрасних. Вони на них щасливі і живі. Тільки-но переїхали у свій дім… Міст зруйнували. Весь світ залишився “десь там”.
… Брати сміються, плачуть, згадують, приймають гостей. Різних. І ви заходьте – поговоримо про перемир’я. Хлібне.

Відомий український письменник Сергій Жадан написав неймовірний текст про наше сьогодення, про те, ким ми є, про нас з вами.
“Ну і як вибиратись? Не знаю. Горить усе. Перемир’я. І ось тепер порожньо без тебе, і місце, де ти була, де чути було твій голос, наповнюється вітром, ніби дім, покинутий поспіхом, дім, у якому ще можна відчути дитяче тепло й жіноче дихання, дім, із якого ще не вивітрився дух утіхи. Дім, у якому тобі так добре велося, дім, за яким ти доглядала, про який дбала, який ти називала своїм, дім, що без тебе втратив звучання, наче скрипка, перемерзла на лютневому холоді. І ось тепер порожньо без тебе, і місце, де ти була, де чути було твій голос, наповнюється вітром, ніби дім, покинутий поспіхом, дім, у якому ще можна відчути дитяче тепло й жіноче дихання, дім, із якого ще не вивітрився дух утіхи. Дім, у якому тобі так добре велося, дім, за яким ти доглядала, про який дбала, який ти називала своїм, дім, що без тебе втратив звучання, наче скрипка, перемерзла на лютневому холоді”.

За підтримки Національної спілки театральних діячів України.

Актори

Тьотя Шура
Дівчина 1
Дівчина 2